Світовий ринок злиттів та поглинань продовжує відновлюватися після кризи, попри нещодавнє падіння довіри до нього. З кожним роком зростає ринок й ринок M&A в Україні. При цьому стан української економіки та світові тенденції стимулюють українські компанії вдосконалювати механізми злиттів та поглинань, а також процедури продажу активів.

Згідно з інформацією, наведеною на ІІІ щорічному національному форумі «Злиття та поглинання в Україні», який відбувся наприкінці листопада у Києві, у першому півріччі 2011 року на світовому ринку злиттів та поглинань спостерігалося значне зростання (на 32%) обсягів угод у порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. За січень-червень на світових ринках було укладено 28 тис. угод M&A обсягом $1,9 трлн. Причому обсяг міжнародних угод (між компаніями з різних країн) перевищив $500 млрд. і склав близько третини від загального обсягу.

Лідерами ринку злиттів та поглинань у світі були телекомунікаційний сектор, нафтогазова промисловість, фінансовий сектор та сектор нерухомості. В свою чергу, країнами-лідерами у цій сфері стали США, Китай, Австралія, Росія та Японія.

Тенденції поступового відновлення ринку M&A спостерігаються й на ринках країн СНД, у тому числі й України. Сукупний обсяг угод, укладених в 2011 року, вже перевищив аналогічний показник 2010 року. Переважна частка угод припадає на Росію. Однак обсяги ринку M&A в все ще є значно нижчими в порівнянні з докризовими 2007 і 2008 роками.

Експерти стверджують, що активність угод зі злиттів та поглинань на ринках країн СНД є результатом процесів консолідації всередині окремих секторів (гірничорудного, нафтогазового, сільського господарства), корпоративних «війн» за окремі активи/компанії, реструктуризації конгломератів та холдингів, поступового відновлення транскордонних угод (як усередині СНД, так і за участю іноземних покупців) тощо.

Україна є одним із найбільших ринків M&A Східної Європи, однак у більшості випадках інформація щодо обсягів угод залишається не розкритою. Згідно з даними експертів, за дев’ять місяців 2011 року в Україні було укладено 17 угод M&A (обсягом понад $30 млн.) на загальну суму $3 344 млн. Більшість угод відбулися в агропромисловому секторі, однак вони були невеликими. Найбільші за обсягом угоди було укладено в хімічній промисловості та секторі телекомунікацій.

Лідерами вітчизняного ринку M&A стали такі компанії як Group DF та її дочірня структура Ostchem Holding (уклали 3 угоди загальним обсягом $1,15 млрд.), Kernel (4 угоди загальним обсягом $294 млн.), Ukrlandfarming (3 угоди загальним обсягом $280 млн.). Найбільшою угодою в поточному році є придбання компанією ESU на приватизаційному конкурсі держпакету акцій ВАТ «Укртелеком» (обсяг угоди сягнув $1,35 млрд.).

Як зазначають експерти, у міжнародній практиці покупці, укладаючи угоди M&A, переслідують кілька цілей, зокрема: збільшити свою частку на ринку; увійти до швидкозростаючих сегментів ринку; скоротити витрати; отримати інвестиційні можливості; вийти на нові ринки.

Основними складовими успішної угоди є оцінка синергії, здійснення інтегрованого проектного планування, проведення передінвестиційного дослідження, підбір команди менеджерів, налагодження внутрішніх та зовнішніх комунікацій тощо.

Фахівці прогнозують, що позитивні тенденції, які склалися на ринку M&A України у першій половині 2011 року, продовжуватимуться і надалі. Одним із факторів зростання стане подальша консолідація ряду галузей економіки. Такі процеси, зокрема, відбуваються в хімічній промисловості та сільському господарстві й обумовлені збільшенням цін на сировину та матеріали, а також здатністю крупних підприємств більш успішно конкурувати на внутрішніх та зовнішніх ринках).

Не менш важливими факторами, які вплинуть на вітчизняний ринок M&A, будуть такі: приватизація ряду державних підприємств; збільшення кількості угод за участі іноземних інвесторів як результат проведення реформ, спрямованих на залучення іноземних інвестицій та підвищення інвестиційної привабливості України; активність фондів прямих інвестицій, які присутні на вітчизняному ринку, або планують вийти на нього; підвищення інтересу крупних українських бізнес-груп до придбання стратегічних активів за кордоном, у першу чергу, у сировинному сегменті.

Важливу роль на ринку злиттів та поглинань України відіграє антимонопольне регулювання. Згідно із законом «Про захист економічної конкуренції» основними видами концентрації в Україні є такі: злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого; набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання; створення суб’єкта господарювання двома й більше господарюючими суб’єктами, який тривалий період буде самостійно здійснювати господарську діяльність; безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50% голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.

Законом визначено основні підстави для надання дозволу на здійснення економічної концентрації. Так, Антимонопольний комітет чи його адміністративна колегія надають дозвіл на концентрацію у разі, якщо вона не призводить до монополізації або суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.

Крім того, Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію, на здійснення якої не дав дозволу АМКУ, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції.

Фахівці АМКУ зауважують, що фінансова криза вплинула на характер угод зі злиттів та поглинань. Через відсутність значних джерел фінансування більшість українських компаній практично вичерпали свої фінансові резерви. Раніше інвестори не настільки прискіпливо звертали увагу на якість активів, однак фінансова криза значно підвищила такі вимоги. Сьогодні одним із чинників, на який орієнтуються капіталовкладники, є ефективна корпоративна культура компанії.

Внаслідок кризи обсяг ринку M&A в Україні (як і у всьому світі) значно зменшився, що, у свою чергу, призвело до зменшення надходження до АМКУ заяв про надання дозволу на концентрацію. Якщо в 2007 року до Комітету надійшло 995 заяв про дозвіл на концентрацію, то в 2009 року таких заяв було 619. З поступовим виходом України із кризи обсяг ринку почав зростати. Так, за десять місяців поточного року до АМКУ надійшло 612 заяв про концентрацію.

Зараз АМКУ проводить активну політику моніторингу ринків з метою виявлення, упередження та недопущення здійснення концентрацій без його дозволу. Такі заходи сприяють зростанню кількості заяв про надання дозволу на концентрацію та зменшенню кількості порушень (концентрації без дозволу). Так, за десять місяців 2011 року Комітетом було розглянуто 48 справ про порушення (У 2009 році - 65, у 2010 році – 71).

Згідно з даними АМКУ, галузева структура українського ринку M&A в останні роки суттєво не змінилася. Так, у 2010 році найбільш активно угоди зі злиттів та поглинань відбувалися в промисловості (30% від загальної кількості угод), АПК (20%), будівництві (13%), фінансовому секторі (12%), у секторі телекомунікацій (8%).

У свою чергу, в 2011 році найбільшу кількість угод було здійснено в агропромисловому секторі (35%), промисловості (20%), фінансовому секторі (10%), у секторі телекомунікацій (5%).

Учасники концентрації мають дотримуватися певних зобов’язань, зокрема не встановлювати дискримінаційних цін чи інших умов придбання товару, не створювати перешкод доступу на ринок, а також протягом трьох років щомісячно надавати органам АМКУ інформацію щодо встановлених закупівельних цін тощо.

З метою встановлення дієвих механізмів контролю об’єктів господарювання АМКУ тісно співпрацює з правоохоронними органами України. Результатами такої співпраці є виявлення, попередження та недопущення здійснення порушень законодавства.

Комітет проводить роботу з вдосконалення законодавчої бази щодо контролю за процесами M&A в Україні. У поточному році було внесено зміни до закону «Про захист економічної конкуренції» щодо інформації, яку необхідно подавати учасникам концентрації, а також запроваджено електронну базу даних про концентрацію.

Крім того, передбачається збільшення граничних показників обсягів реалізації товарів за останній фінансовий рік чи вартості активів усіх учасників концентрації, за перевищення яких стає необхідним отримання попереднього дозволу на її здійснення.