четверг, 17 марта 2016 г.


Так це мое друге опублікування ,і в  ньому я хочу розповісти про заклад в якому я  буду отримувати   потрібну юридичну освіту. Це Національна академія Служби безпеки України. Тепер вдаюсь в історію самої академії, яка мені подобаеться не менше її самої.

 У 1954 році в Києві почала підготовку кадрів школа № 204 КДБ , у 1969 році реорганізована у Курси КДБ, з 1975 року Вищі курси КДБ.
Із здобуттям у серпні 1991 року суверенітету починається розбудова органів безпеки України – одного із важливих інститутів національної державності. 20 вересня 1991 р. утворено Службу національної безпеки України (СНБУ). 25 березня 1992 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Службу безпеки України», який поклав початок створенню правового поля діяльності правоохоронного органу спеціального призначення.

Для фундації вітчизняної спецслужби вирішальне значення мало формування кадрового корпусу, який поєднував би відданість українському народу, інтересам молодої держави із високим професіоналізмом та правосвідомістю.

Відповідно до рішення Верховної Ради України постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1992 року № 34 для професійної підготовки кадрового потенціалу Служби безпеки України на базі колишніх Вищих курсів держбезпеки створено Інститут підготовки кадрів (ІПК) Служби національної безпеки України. На час створення штат Інституту становив понад 630 посад, із  яких 184 – науково-педагогічного  складу. Структуру ІПК утворювали три факультети, 15 кафедр, науково-дослідний відділ, аспірантура, редакційно- видавничий відділ та інші підрозділи.



17 листопада 1995 року уряд України ухвалив постанову про створення на базі ІПК Академії Служби безпеки України.

Відповідно до вимог практики для підвищення ефективності навчально-виховної й науково-дослідної  роботи вдосконалюється структура навчального закладу: у складі Академії діє сім факультетів, 26 кафедр, Центр навчально-методичної роботи, Центр наукових досліджень, аспірантура, видавництво, інші допоміжні підрозділи. У 1997 році вітчизняна спецслужба отримала молоде академічне поповнення, підготовлене власними силами, – відбувся  перший випуск курсантів потоку очного навчання оперативних    співробітників.  У липні  1996  і  грудні  1997  років відбулися також перші випуски слухачів-заочників на базі відповідно вищої та середньої освіти за спеціальністю «Правознавство» з присвоєнням кваліфікації спеціаліста. 1998 року Державна акредитаційна комісія Міносвіти України після експертної оцінки якості освітньої діяльності Академії визнала підготовку спеціалістів такою, що відповідає ІІІ рівню акредитації, і надала ліцензію на підготовку фахівців ІV освітньо-кваліфікаційного рівня – магістра за спеціальністю «Правознавство». Того ж року Академія отримала право готувати фахівців із філології та перекладу за рівнем «спеціаліст».

2 серпня 1999 року Указом Президента України Академії надано статус національного навчального закладу.

У процесі становлення Національної академії Служби безпеки України використано досвід таких флагманів вітчизняної освіти й науки, як Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Інститут історії України НАН України, Київський національний університет ім. Тараса  Шевченка, Національна академія внутрішніх справ України, Національний університет державного управління при Президентові України, Київський національний  лінгвістичний університет, Київський національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, Київський національний економічний університет, Інститут держави і права ім. В.Корецького.

Нині Національна академія Служби безпеки України – єдиний у державі вищий військовий навчальний заклад IV рівня акредитації у галузі забезпечення національної безпеки, провідний навчальний та науково-методичний центр системи підготовки кадрів Служби безпеки України.


Академія продовжує динамічно розвиватися і викарбовувати свою сучасну історію у вагомих результатах напруженої навчально-виховної й наукової діяльності та впевнено перетворюється на головний осередок спеціальної професійної освіти з підготовки фахівців і підвищення кваліфікації кадрів для органів державної безпеки України.
Викорестано фото з сайту : http://www.academy.ssu.gov.ua
                                           http://vk.com
Викорестано інформацію з сайту : http://www.academy.ssu.gov.ua            
На перший погляд вам може здатися, що професія юриста - це одне задоволення і улюблена справа багатьох  людей.
По телевізору ми бачимо юристів, як людей грамотних, що напам'ять і знають закони, завжди усміхнених, та при грошах. В реальності ж, ситуація значно протилежна.

Так, я погоджуся з тим, що є юристи, які заробляють великі кошти і в реальному житті. Але, якщо б, хто-не будь задумався про те, як вони їм дістаються, то не говорив би про професію юриста, як про «просту» справу.

В даному дописі , я хочу зробити невеликий огляд юридичної професії, вказати на її плюси і мінуси, показати мету юристів. Загалом, все буду наводити з власного досвіду своїх батьків , оскільки жила і бачила це все на власні очі . Отже, почнемо.
Наведу кілька плюсів.
  1. Висока заробітна плата. 
  2. Статус.
  3. Юрист - звучить гордо і престижно.
  4. Можливість кар'єрного росту.
  5. Ви зможете відкрити власну компанію, надавати індивідуальні платні послуги тощо. А це, знову-таки, гроші і авторитет.
Тепер кілька мінусів.
  1. Постійні дратування (особливо в самому початку).
  2. Багато паперової роботи .
  3. На перших порах відсутність практики .
  4. Важкі клієнти (знову ж на психіку впливає).
Скажу так, плюси і мінуси в цій професії кожен вибирає з власних мотивів. Для кого-то мінус може бути плюсом, а для когось навпаки. Всі ми різні, і точки зору у нас теж різняться.
Використано  інформацію з  сайту http://yurporada.kiev.ua