Шукати в цьому блозі

вівторок, 20 березня 2012 р.

Завдання 10


Я з дитинства мріяла допомагати людям, а тому сподіваюсь, що моєю майбутньою професією стане саме професія психолога.

Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) — душа, дух; λόγος (logos) — вчення, наука) — наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення якій знаходимо в цих явищах.

Психічне — філософська категорія, що відображає явища як людського, так і тваринного, навіть, рослинного світу. Зоопсихологію, яка досліджує явища елементарної психіки, поведінки, пізнавальних процесів у тварин, відносять як до психологічних, так і до біологічних наук. Коли йде мова про психіку людини, притаманні їй явища, слід пам'ятати, що вона структурно та якісно відмінна від своїх еволюційних попередниць.

Психологічне знання розвивалося з доісторичних часів в магічній та міфологічній традиціях. Вперше як галузь наукового знання психологія постає в філософських вченнях античних мислителів. В працях европейських, арабських філософів та медиків розроблялись такі питання: природа сприйняття, структура психіки, природа афектів, психосоматика, процеси мислення, природа снів та марень, природа взаємин (любов, дружба, рідство) тощо. Досьогодні значний вплив на наукові уявлення про душу, психічний світ справляє розвиток суміжних наук (медицина, педагогіка) та людських практик (мистецтво, релігія, управління), які, в свою чергу, користуються з досягнень психології.
Психічне (його природа, межі, принципи існування) все ще є terra incognita для наукового знання та постійно стає простором спекуляцій і містифікацій з боку шарлатанів. Психічне залишається також у фокусі уваги релігій, які стверджують його універсальність та примат відносно фізичного світу. Психічне є унікальною цариною, в якій живемо всі ми; незалежно від віку, статі, професії, освіти — кожен з нас є «психологом» на побутовому рівні.

Психологічне знання є основою специфічних практик. Традиційно прикладною психологією називають галузі науки орієнтовані на застосування психологічних знань у конкретних сферах діяльності (музична, політична психологія, психологія освіти або праці); практична психологія — це галузь знань та досліджень щодо форм та методів використання психологічних знань фахівцями-психологами (консультантами, тренерами). Практична психологія включає в себе психодіагностику, консультування, корекцію.

Професію психолога можна отримати в
Інституті психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка було створено у січні 2008 року.
В Інституті здійснюється підготовка фахівців:
за напрямом підготовки (спеціальністю) «Соціальна педагогіка» (спеціалізації: практична психологія, соціально-реабілітаційна діяльність) освітньо-кваліфікаційні рівні "бакалавр", "спеціаліст" і "магістр" (денна форма навчання);
за напрямом підготовки (спеціальністю) «Соціальна педагогіка», освітньо-кваліфікаційні рівні "бакалавр", "спеціаліст" і "магістр" (заочна форма навчання);
за напрямом підготовки (спеціальністю) «Практична психологія», освітньо-кваліфікаційні рівні "бакалавр", "спеціаліст" і "магістр" (денна форма навчання);
за напрямом підготовки (спеціальністю) «Практична психологія», освітньо-кваліфікаційні рівні "бакалавр" і "магістр" (заочна форма навчання);
перепідготовка фахівців за спеціальністю «Психологія», освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст" (заочна форма навчання);
здобуття другої вищої освіти за спеціальністю «Практична психологія», освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст" (заочна форма навчання).

Директор Інституту – Безпалько Ольга Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор.

Заступник директора з науково-методичної і навчальної роботи – Клішевич Наталія Анатоліївна, кандидат педагогічних наук.

Заступник директора науково-педагогічної і соціально-гуманітарної роботи – Буйницька Оксана Петрівна, кандидат педагогічних наук, доцент.
(Фото взято з сайту http://www.psyh.kiev.ua/Інститут_психології_і_соціальної_педагогіки_Київського_університету_імені_Бориса_Грінченка)