Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц-3105/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про виселення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.08.2011. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2011.
Дата набрання законної сили: 04.07.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу Справа № 
		  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 22-3105/2011 р.Головуючий у 1-й інстанції: Марченко Н.В.
		Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
		 
			 УХВАЛА
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
			 4 липня 2011 р. м. Запоріжжя
			 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
			 головуючого: Савченко О.В.,
			суддів: Кочеткової І.В.,
			Стрелець Л.Г.,
			при секретарі Мосіній О.В.,
			 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права власності на 1/6 частку будинку та визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виселення,
			 ВСТАНОВИЛА :
			 У травні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на 1/6 частку будинку та визнання права власності.
			Зазначала, що їй на праві власності належить 5/6 часток АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 - 1/6 частка цього будинку.
			Будинок складається із двох кімнат, житловою площею 28 кв.м, і допоміжних приміщень, площею 23,2 кв.м. Порядок користування житлом між співвласниками не визначений, через що між ними постійно виникають сварки і суперечки, які закінчуються скандалами та викликом міліції. Частка відповідача у будинку є незначною, складає 4,7 кв.м. житлової площі і 3,8 кв.м допоміжних приміщень і не може бути виділена в натурі.
			Посилаючись на те, що спірний будинок являється її постійним місцем проживання, а співвласник має інше житло, просила суд припинити право власності відповідача на його частку та стягнути з неї на користь останнього грошову компенсацію згідно ринкової вартості будинку.
			Заперечуючи проти позову, у червні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом і просив виселити ОСОБА_4 із належної йому 1/6 частки спірного будинку, посилаючись на порушення його права власності. 
			Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.
			Припинено право власності ОСОБА_3 на 1/6 частку АДРЕСА_1.
			Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку АДРЕСА_1.
			Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 15852 грн. ринкової вартості 1/6 частки АДРЕСА_1.
			Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати ІТЗ 120 грн., витрати на правову допомогу 300 грн., та витрати на проведення судово-технічної експертизи 990,35 грн.
			В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції ОСОБА_5 не погоджується із розміром грошової компенсації за належну йому частку житлового будинку, вважає її замалою. Зазначає, що при визначенні компенсації суд не взяв до уваги вартість гаражу, літньої кухні, льоху, які він збудував за власні кошти за життя своєї матері попереднього власника житлового будинку. Крім того, розмір компенсації визначений без урахування вартості земельної ділянки.
			Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. 
			Згідно з правилами ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї. 
			Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. 
			За змістом ст. 365 ЦК України згоди особи, право якої на частку у спільному майні припиняється, на отримання компенсації за його частку не вимагається, позивачу лише необхідно внести вартість частки, право на яку припиняється, на депозитний рахунок суду. 
			Так, судом встановлено, що сторони являються співвласниками двокімнатного житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами. ОСОБА_4 належить 5/6 часток на підставі рішення суду, яке набуло чинності і зареєстровано в ЗМБТІ, ОСОБА_3 належить 1/6 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину (а.с. 6-9;30, 34-35).
			Спірний будинок являється єдиним постійним місцем проживання ОСОБА_4 (а.с.10).
			Відповідач ОСОБА_3 являється власником трикімнатної квартири, в спірному будинку не зареєстрований і не проживає, фактично не заперечує проти припинення права власності на належну йому частку.
			Між сторонами склалися неприязні стосунки, які унеможливлюють спільне користування нерухомістю. 
			Відповідно до висновку № 79 судової будівельно-технічної експертизи від 28 лютого 2011 року виділ 1/6 частки спірного будинку неможливий, так як згідно вимог ДБН неможливо кожній із сторін виділити ізольовану квартиру з окремим виходом (а.с.78-85). 
			Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем надані належні та допустимі докази наявності у нього права вимагати припинення права власності відповідача на його частку в спірному будинку на підставі ст. 365 ЦК України. Зокрема, між сторонами у справі склались неприязні стосунки, які унеможливлюють спільне користування та володіння спірним будинком, відповідач являється власником трикімнатної квартири в місті Запоріжжі, його частка у спірному будинку є незначною, припинення права власності на частку не завдасть істотної шкоди його інтересам та членам його сімї. Натомість відповідач не надав належних та допустимих доказів можливості порушення його прав з боку позивачів. 
			Оцінивши усі зібрані у справі докази, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 365 ЦК України, для припинення права ОСОБА_3 на частку у спільному майні за вимогами іншого співвласника та визнав за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку житлового будинку. 
			При цьому суд врахував, що за змістом ч.1 ст. 365 ЦК України для припинення права власності на частку у спільному майні достатньо однієї з чотирьох умов, передбачених цією статтею, а згідно з ч. 2 ст. 365 ЦК України, обовязковою умовою задоволення позову є попереднє внесення особою вартості частки майна на депозитний рахунок суду. 
			Отже, ураховуючи, що частка відповідача у житловій площі спірного будинку складає 1/6, що становить 4,53 кв.м, що є незначним розміром з огляду на загальну площу будинку, а позивачем внесено вартість частки майна на депозитний рахунок суду у розмірі, визначеному експертним висновком про ринкову вартість обєкта оцінки від 26 квітня 2010 року, доводи про те, що припинення права власності завдасть істотної шкоди його інтересам, оскільки оцінка будинку занижена, не можна визнати правильними.
			Доводи апеляційної скарги про те, що при визначенні ринкової вартості спірного будинку експертом не врахована вартість надвірних споруд, в тому числі гаражу і літньої кухні, безпідставні, спростовуються експертним висновком і не відповідають фактичним обставинам справи(а.с.15-20).
			Посилання апелянта на те, що при визначенні грошової компенсації за належну йому частку в нерухомості судом не врахована вартість земельної ділянки, не являються підставою для скасування судового рішення. Земельна ділянка, на якій розташований спірний будинок, сторонам у власність не передавалась, предметом спору у цій справі не була.
			Зважаючи, що апелянт фактично не заперечує проти припинення його права на 1/6 частку нерухомості, а тільки не погоджується з розміром грошової компенсації, проте не надав будь-яких допустимих доказів про ринкову вартість спірного будинку, які б спростовували висновки експертної оцінки, покладеної в основу судового рішення, передбачених законом підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
			Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
			 УХВАЛИЛА:
			 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити. 
			Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2011 року у цій справі залишити без зміни.
			Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
			 
				 Головуючий:
				 
					 Судді:

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...