Ляльки, що дарують радість: як лучанка перетворила хобі на улюблену роботу

Захопившись виготовленням ляльок у стилі тільда, лучанка Яна Пасічник перетворила хобі на постійну роботу. Від неї отримує не лише прибуток, а й величезне задоволення. Бо нарешті робить те, що їй справді до вподоби, - йдеться у матеріалі газети Волинські Новини від 7 квітня (№10).

Раніше лучанка шила на замовлення верхній одяг і шкіряні аксесуари. Зізнається, що то був лише спосіб заробітку. А текстильні кумедні звірята та панянки в різних образах сповнили її дім і думки теплом та позитивом.

Дівчат-ляльок, які започаткували окремий напрямок у текстильних іграшках, наприкінці 1990-х років придумала норвезька дизайнерка Тоні Фіннангер. Ляльки мають випуклі форми, приємні на дотик, бо виготовлені з натуральної тканини, м’які і пухкі – наповнені холофайбером чи синтепоном. На обличчях ляльок і тваринок є крапочки очей, носики, але відсутній рот. Авторка пояснювала, що так можна уявити будь-який настрій: радіє, дивується чи сумує іграшка.
«Колись ходила на гурток м’якої іграшки, маю розряд із машинної вишивки, за професією – кравець верхнього одягу, – розповідає Яна Пасічник. – А тільдою зацікавилася лише кілька років тому. Доньці на урок трудового навчання треба було пошити зайців-тільд. Відтоді захопилася текстильними іграшками. Останнім часом пошиття тільд – моя основна робота. Дуже рада, що знайшла заняття для душі».Часом із заготовками майстрині допомагає молодша донька: намалювати деталі, вирізати, вивернути, напхати наповнювачем. А весь творчий процес – то відповідальність мами. Жінка каже, що час на виготовлення однієї забавки залежить від складності задуманого виробу – потрібно від кількох годин до кількох днів.

«Зараз лялька тільда дуже популярна і тих, хто бажає навчитися її виготовляти, досить багато. На це потрібно чимало часу і старань. Є ті, хто пробує шити, але швидко покидає це заняття, – продовжує Яна. – Я не соромлюся постійно вчитися. Переглядаю в інтернеті майстер-класи, щоб підвищувати свою кваліфікацію, знаходити щось цікаве. Крім навичок шиття, важливо вкладати в іграшку своє натхнення, частинку душі. Хороший настрій автора відчутний у кожному виробі. Якщо маю погане самопочуття, турбують якісь думки, навіть не починаю шити ляльку».Важливим етапом, після якого перейшла на професійне пошиття іграшок, для лучанки став великодній ярмарок 2015 року. Там Яна Пасічник познайомилася із майстрами з громадської організації «Рукотвори Волині», до якої згодом долучилася. Зізнається, що учасники об’єднання допомогли їй розкрити свій потенціал. Ляльки від Яни Пасічник стали представляти на ярмарках, у творчих проектах, магазинах із хенд-мейдом.

«Усе це самому зробити нереально. В колективі – значно простіше, приємно співпрацювати з людьми, які тебе розуміють», – зауважує.

Шиє майстриня також ігрові та інтер’єрні іграшки, втім лялі – її улюбленці. Кожна наприкінці кропіткої роботи виходить особливою, не схожою на своїх попередниць чи викрійку-зразок. Бо виконавиця додає власні родзинки, переробляє образи на свій смак і своє бачення.

«Використовую лише натуральні тканини, нитки, жодного клею. Волосся роблю з лляного шпагату, фарбую природними барвниками. Мої вироби можна навіть прати в машинці. Та головне те, що вони викликають усмішки і дарують радість», – каже майстриня.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---