Терни (селище)
Селище Терни | |
---|---|
Палац Щербатових | |
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Роменський район |
Громада | Недригайлівська селищна громада |
Код КАТОТТГ: | |
Облікова картка | Терни |
Основні дані | |
Засновано | 1643 |
Статус | із 2024 року |
Населення | ▼ 2893 (01.01.2020)[1] |
Поштовий індекс | 42110 |
Телефонний код | +380 5455 |
Географічні координати | 50°59′02″ пн. ш. 33°57′52″ сх. д. / 50.98389° пн. ш. 33.96444° сх. д.Координати: 50°59′02″ пн. ш. 33°57′52″ сх. д. / 50.98389° пн. ш. 33.96444° сх. д. |
Водойма | р. Терн
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Білопілля |
До станції: | 29 км |
Селищна влада | |
Адреса | 42110, Сумська обл., Недригайлівський р-н, смт. Терни, вул. Кооперативна, 1 |
Карта | |
Терни у Вікісховищі |
Терни́ — селище в Україні, у Роменському районі Сумської області, на південній Слобожанщині, над річкою Терн. Існує з 1643 року. Входить до складу Недригайлівської селищної громади.
Географічне розташування[ред. | ред. код]
Селище Терни знаходиться на березі річки Терн в місці впадання в неї річок Біж і Бобрик, вище за течією примикають села Гострий Шпиль і Ківшик, нижче за течією примикає село Долина. Через селище проходять автомобільні дороги Т 1904 і Т 2504.
Історія[ред. | ред. код]
Перші 5 родин були переселені путивльським поміщиком Сулешкиним 1643 року.
У 1727 році імператриця Катерина I подарувала Терни Симону Леонтійовичу Гендрікову, якому в 1742 році був подарований титул графа. У 1700-х роках власницею садиби графинею Анастасією Василівною Гендріковою в Тернах був влаштований чудовий парк.
У 1777 році маєток розділили між спадкоємцями Гендрікова - Дмитрієвими-Мамоновими і Щербатовими.
У 1839 році С.А.Щербатов побудував поблизу маєтку цукровий завод. Останніми власниками графського маєтку були Борис Сергійович Щербатов (брат П.С.Уварової (уродженої Щербатової)) і його дружина княгиня Анна Миколаївна (уроджена Бутурліна). У 1919 році садиба була розграбована і спалена.
У 1901 році Терни були слободою Тернівської волості Лебединського повіту Харківської губернії, тут діяли цукровий завод, пошта та телеграфна станція.
Село постраждало внаслідок голодомору 1932-1933 років.[2]
В ході другої світової війни з 9 жовтня 1941 до 6 вересня 1943 року в село було окуповано німецькими військами.
У 1957 році Терни стали селищем міського типу.
У 1975 році тут діяли цукровий завод, цегельний завод і тваринницький радгосп.
У 1983 році тут діяли цукровий комбінат, цегельний завод, виробниче відділення Недригайлівської сільгосптехніки, три загальноосвітні школи, філія Недригайлівської музичної школи, лікарня, поліклініка, два Будинки культури, клуб і три бібліотеки.
У січні 1989 року чисельність населення становила 4775 чоловік.
У травні 1995 року Кабінет міністрів України затвердив рішення про приватизацію тут розташовувався ремонтно-транспортного підприємства, в липні 1995 року було затверджено рішення про приватизацію цукрового комбінату і бурякорадгоспу.
Станом на 1 січня 2013 року чисельність населення становила 3136 чоловік.
Населення[ред. | ред. код]
Чисельність населення[ред. | ред. код]
1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 | 2020 |
---|---|---|---|---|---|
8274 | 5645 | 4775 | 3802 | 3388 | 2893 |
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними [3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3683 | 96.49% |
російська | 110 | 2.88% |
білоруська | 10 | 0.26% |
вірменська | 5 | 0.13% |
румунська | 1 | 0.03% |
інші/не вказали | 8 | 0.21% |
Усього | 3817 | 100% |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Особистості[ред. | ред. код]
В селищі народились:
- Зимогляд Демид — кобзар
- Мокренко Анатолій Юрійович — український співак, народний артист СРСР.
- Рейхель Михайло Йосипович — український правник, радянський державний діяч.
- Саєнко Валерій Феодосійович — український вчений у галузі хірургії та трансплантології, член-кореспондент Національної академії наук України і Національної академії медичних наук України.
- Шепотько Людмила Олександрівна — українська вчена-економіст, фахівець у галузі аграрної економіки, доктор економічних наук (1976), професор (1983). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Завідувач відділу Інституту економіки АН УРСР.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- ↑ Терни. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бажан О. Г. Терни // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 65. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Історія міст та сіл України. Том Сумська область. стор. 415—424 (рос.)
- Терни (селище) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Cities & towns of Ukraine(англ.)
|
|
|