open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 916/556/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/556/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської міської ради

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (головуючий суддя Разюк Г. П., судді Бєляновський В. В., Філінюк І. Г.)

у справі № 916/556/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Європорт"

до Одеської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про відшкодування майнової шкоди у розмірі 740 938,88 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Європорт" (далі - позивач, ПрАТ "Європорт") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради (далі - відповідач, Рада) про відшкодування майнової шкоди у розмірі 740 938,88 грн.

2. Аргументуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що через бездіяльність Ради щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 25.12.2008 № 6023 щодо зменшення ставки орендної плати з 10% до 5,4% за земельну ділянку площею 3 866 кв.м ПрАТ "Європорт" здійснювало сплату орендної плати у більшому розмірі у період з 18.07.2013 по 03.06.2015, що завдало йому майнової шкоди у розмірі 740 938,88 грн.

3. Позивач зазначає, що рішення про зменшення для позивача орендної плати до 5,4% від нормативної грошової оцінки було прийнято відповідачем 18.07.2013 і саме з цієї дати у позивача (орендаря) виникло право на сплату орендної плати у погодженому орендодавцем розмірі, проте фактично додаткова угода про внесення відповідних змін до договору про оренду землі від 25.12.2008 № 6023 була укладена лише 04.06.2015, що встановлено у справі № 916/1357/16.

4. Посилаючись на тривалу бездіяльність відповідача та зволікання зі зміною договору оренди землі, що призвело до порушення майнових прав позивача, який з вини відповідача протягом майже двох років змушений був оплачувати орендну плату в значно більшому розмірі, позивач просить стягнути на його користь майнову шкоду у розмірі 740 938,88 грн на підставі статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.07.2019 у задоволенні позову відмовлено.

6. Рішення суду першої інстанції аргументовано тим, що позивач не довів прийняття відповідачем незаконних рішень, вчинення незаконних дій чи бездіяльності, якими позивачу була завдана шкода, а отже вимоги позивача про стягнення майнової шкоди на підставі статті 1173 ЦК України є необґрунтованими.

7. Місцевий господарський суд зазначив, що позивач був обізнаний про прийняття відповідачем відповідного рішення і про зменшення розміру орендної плати за земельну ділянку площею 3 866 кв.м з 10% до 5,4%, тобто у питанні можливості оплачувати орендну плату в значно більшому розмірі, діяв на власний ризик.

8. Також суд першої інстанції виходив з того, що до повноважень та виключної компетенції Ради не відноситься питання оформлення договорів оренди землі після прийняття відповідних рішень міською радою та сприяння реєстрації договорів оренди землі, укладених міською радою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 740 938,88 грн майнової шкоди.

10. Постанова апеляційної інстанції аргументована тим, що рішенням у справі № 916/1357/16, яке набрало законної сили, встановлено, що у період з 18.07.2013 по 03.06.2015 ПрАТ "Європорт" здійснювало сплату орендної плати за земельну ділянку в більшому розмірі, у той час коли розмір платежів мав становити 5,4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд апеляційної інстанції вважає, що факти, встановлені цим судовим рішенням, мають преюдиційне значення для вирішення даного спору та не потребують доказування при розгляді даної справи, відповідно до приписів частини четвертої статті 75 ГПК України, отже завдана Радою майнова шкода у розмірі різниці між фактично сплаченим позивачем розміром орендної плати у період з 18.07.2013 по 04.06.2015 та орендною платою, яку позивач мав сплачувати відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2017 у розмірі 740 938,88 грн підлягає стягненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Рада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

12. Суд апеляційної інстанції припустився неправильного застосування приписів статей 22, 1173 ЦК України і дійшов неправомірного висновку про наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, необхідних для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення шкоди.

13. Суд апеляційної інстанції припустився неправильного застосування приписів статті 629 ЦК України і не звернув увагу на те, що умовами договору про оренду землі від 25.12.2008 № 6023 не передбачено укладення договору про внесення змін у письмовій формі, у зв`язку з коригуванням грошової оцінки земель м. Одеса, яка затверджується рішенням Ради.

14. Суд апеляційної інстанції припустився порушення приписів частини сьомої статті 75, статті 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і безпідставно послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.02.2018 у справі № 916/1357/16, оскільки вони є правовою оцінкою, наданою Верховним Судом у іншій справі, а не преюдиційними фактами у справі № 916/556/19.

Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу

15. ПрАТ "Європорт" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.

16. Третя особа не надала відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. 25.12.2008 між Радою (орендодавець) і Закритим акціонерним товариством "ЄВРОПОРТ" (орендар) укладено договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. за реєстраційним № 6023 та 19.09.2011 зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Одеса та у Державному реєстрі земель за Р№ 511010004000068 (далі - Договір).

18. Відповідно до умов Договору, орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №2281-V від 22.01.2008 надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельні ділянки загальною площею 0,5445 га для експлуатації та обслуговування супермаркету з майданчиком для розвантаження товару, для експлуатації гостьового паркування та благоустрою прилеглої території, що знаходиться за адресою: місто Одеса, Люстдорфська дорога, 55, згідно з планами земельних ділянок, які є невід`ємною частиною цього Договору.

19. Відповідно до пункту 2.1 Договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 5445 кв.м, а саме земельна ділянка площею 3 866 кв.м для експлуатації та обслуговування супермаркету з майданчиком для розвантаження товару та земельна ділянка площею 1 579 кв.м для експлуатації гостьового паркування та благоустрою прилеглої території.

20. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку площею 3 866 кв.м розрахована у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок та орендна плата за земельну ділянку площею 1 579 кв.м розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі.

21. Згідно з пунктом 4.2 Договору, розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно з рішенням Ради від 15.07.2005 № 4247-IV у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватись Радою в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні.

22. Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації (пункт 4.3 Договору).

23. Згідно з пунктом 4.4 Договору, орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- коригування грошової оцінки земель м. Одеси, яка затверджується рішеннями Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або його частини.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

24. Згідно з пунктом 12.1 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

25. 18.07.2013 Рада прийняла рішення № 3876-VІ, відповідно до якого орендодавець вирішив внести зміни до Договору, в частині назви підприємства замість слів "ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЄВРОПОРТ" читати Приватне акціонерне товариство "Європорт" та у частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати затверджено орендну плату: за земельну ділянку площею 0,3866 га, у розмірі 5,4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за земельну ділянку площею 0,1579 га, у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та затверджено договір про внесення змін до договору оренди землі.

26. 04.06.2015 Рада і ПрАТ "Європорт" уклали договір про внесення змін до Договору, за умовами якого, зокрема, пункт 4.1. Договору викладено у наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку площею 0,1579 га розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 101 064 грн 10 коп. на рік, орендна плата за земельну ділянку площею 0,3866 кв.м розрахована у розмірі 5,4% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 54 880 грн 34 коп. на рік".

27. Пункт 9.4.2 договору оренди землі, де зазначено обов`язки орендаря, викладено у наступній редакції: "Самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 01 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки і до 20 лютого поточного року подавати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим Кодексом України (з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у разі введення її в дію)".

28. Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.07.2017 у справі № 916/1357/16, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 28.02.2018, позов ПрАТ "Європорт" до Ради про внесення змін до Договору в частині зміни регульованого розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок та зменшення з 18.07.2013 розміру орендної плати за земельну ділянку площею 3866 кв.м з 10% до 5,4% від нормативної грошової оцінки задоволено. Внесено зміни у Договір шляхом викладення в новій редакції, а саме:

- пункт 2.3: нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1579 кв.м становить 2 697 200,43 грн згідно з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 26.10.2012 № 58/К, складеного Управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області, з урахуванням коефіцієнта індексації за 2014 р. (1,249) становить 3 368 803,34 грн та з урахуванням коефіцієнта індексації за 2015 р. (1,433) становить 4 827 495,19 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3866 кв.м становить 8 139 553,72 грн згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 26.10.2012 № 57/К, складеного Управлінням Держземагентства у м. Одесі Одеської області, з урахуванням індексації за 2014 р. (1,249) становить 10 166 302, 60 грн та з урахуванням коефіцієнту індексації за 2015 р. (1,433) становить 14 538 311,63 грн;

- пункт 4.1: орендна плата за земельну ділянку площею 1579 кв.м розрахована в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає з 18.07.2013 по 31.12.2014 - 117 676,25 грн, з 01.01.2015 по 31.12.2015 з урахуванням коефіцієнта індексації за 2014 р. складає 101 064,10 грн, з 01.01.2016 з урахуванням коефіцієнта індексації за 2015 р. складає 144 824,86 грн. Орендна плата за земельну ділянку площею 3 866 кв.м розрахована в розмірі 5,4% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає з 18.07.2013 по 31.12.2014 - 639 227,53 грн, з 01.01.2015 по 31.12.2015 з урахуванням коефіцієнта індексації за 2014 р. складає 548 980,34 грн, з 01.01.2016 з урахуванням коефіцієнта індексації за 2015 р. складає 786 688,83 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

29. Предметом розгляду цієї справи є вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 740 938,88 грн у зв`язку з тим, що позивач у період з 18.07.2013 по 03.06.2015 здійснював сплату орендної плати за земельну ділянку площею 3 866 кв.м в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як це було передбачено умовами Договору, в той час як розмір платежів мав становити 5,4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про що згодом було внесено зміни в Договір на підставі рішення суду.

30. Звертаючись з позовом, ПрАТ "Європорт" кваліфікує вказані обставини як завдання йому збитків у зв`язку з несвоєчасним внесенням відповідачем змін до Договору.

31. Згідно з частинами першою, другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

32. Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, зокрема майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

33. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

34. Верховний Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що до повноважень Ради у сфері вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин не відносяться питання оформлення договорів оренди землі чи вннесення змін до них, сприяння реєстрації договорів оренди землі, після прийняття відповідних рішень міською радою, що виключає обставини щодо завдання відповідачем шкоди позивачу в розумінні приписів статті 1173 ЦК України.

Протилежні висновки апеляційного господарського суду зазначеного висновку суду першої інстанції не спростовують.

35. Разом з тим, відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

36. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

37. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.06.2015 у справі № 6-100цс15).

38. Суди попередніх інстанцій встановили, що судовим рішенням у справі № 916/1357/16 на підставі приписів частини третьої статті 631 ЦК України, частини сьомої статті 180 ГК України внесено зміни до Договору, зокрема у пункт 4.1, відповідно до яких у період з 18.07.2013 по 03.06.2015 орендна плата за земельну ділянку площею 3 866 кв.м для позивача складала 5,4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

39. Тобто суди встановили, що за спірний період позивач здійснював сплату орендної плати за земельну ділянку площею 3 866 кв.м у більшому розмірі ніж було визначено умовами Договору. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

40. Таким чином, зі встановлених судами обставин вбачається, що обставини, на підставі яких позивач сплатив на користь відповідача орендну плату за земельну ділянку площею 3 866 кв.м за період з 18.07.2013 по 03.06.2015 у розмірі 740 938,88 грн змінилися в результаті ухвалення відповідного рішення суду про внесення змін до Договору, що свідчить про безпідставність отримання відповідачем грошових коштів у вказаному розмірі.

41. Верховний Суд зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонам у справі, за своїм змістом є кондикційними, а не деліктними, на що помилково не звернули увагу суди попередніх інстанцій.

42. У постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: "суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (пункти 85, 86)".

43. За таких обставин, суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин приписи статей 22, 1166, 1173 ЦК України, які регулюють деліктні правовідносини, разом з тим це не вплинуло на правильність висновків апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

44. Доводи скаржника, викладені у пунктах 12-14 цієї постанови, наведених висновків не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46. За змістом пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

47. Враховуючи, що всі істотні обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені, однак спірні правовідносини кваліфіковані помилково як такі, що виникли із завдання збитків, що, однак, не призвело до безпідставного стягнення апеляційним господарським судом з відповідача грошових коштів, Суд вважає за необхідне змінити мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції, виклавши її у редакції цієї постанови, а також змінити резолютивну частину постанови суду апеляційної інстанції, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови в такій редакції: стягнути з Одеської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Європорт" 740 938,88 грн.

Розподіл судових витрат

48. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв`язку із частковою зміною мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, що не має наслідком фактичну зміну результатів вирішення позовних вимог, судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 916/556/19 змінити, викласти абзац третій резолютивної частини постанови в такій редакції: стягнути з Одеської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Європорт" 740 938,88 грн.

3. У решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 916/556/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил

Джерело: ЄДРСР 87086769
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку