Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 липня 2020 року

у справі № 910/4932/19

Господарська юрисдикція

Щодо підстав визнання правочину таким, що порушує публічний порядок

Фабула справи: Закрита акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" (далі - Компанія) звернулася з позовом до Приватного підприємства "Ролон" (далі - ПП "Ролон") про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, визнання незаконним набуття права власності ПП "Ролон" на частку 55% статутного капіталу ТОВ "Даш-Бент Інвест", що дорівнює 1 375 000,00 грн, а також на корпоративні права, що випливають з частки, на підставі договору зворотної купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Даш-Бент Інвест" між Компанією та ПП "Ролон".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача не повідомлено про проведення загальних зборів, а невідомими особами протиправно та незаконно скликано та проведено загальні збори учасників ТОВ "Даш-Бент Інвест", які були оформлені завідомо підробленими протоколами. Матеріально-правовою підставою позову визначено ст.ст. 216, 228, 321 ЦК України.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у позові відмовлено повністю.

Мотивація касаційної скарги: Компанія вказує, що судами порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Правова позиція Верховного Суду: в межах розгляду даної справи про застосування наслідків нікчемного правочину підлягають юридичній оцінці доводи позивача щодо нікчемності укладеного між сторонами договору зворотної купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ, які ґрунтуються на положеннях ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин , який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

З огляду на зазначене, публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Отже, положеннями ст. 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

Такими є:

1. правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності;
2. правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України);
3. правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.

Висновки: при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі №6-1528цс15, Верховного Суду від 10.03.2020 у справі 910/24075/16.

Ключові слова: види недійсних правочинів, умови визнання правочину нікчемним, встановлення ознак порушення публічного порядку