ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа №813/3415/18

адміністративне провадження №К/9901/5962/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 (колегія у складі суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В., Носа С.П.)

у справі №813/3415/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління Держпраці у Львівській області,

про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу

І. РУХ СПРАВИ

1. 31.07.2018 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправною і скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області від 18.07.2018 №ЛВ 631/448/АВ/ФС про накладення штрафу у розмірі 223380 грн. на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 у задоволенні позову було відмовлено.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 скасовано; позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу №ЛВ 631/448/АВ/ФС від 18.07.2018.

4. 04.03.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019. У касаційній скарзі Відповідач із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції

5. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2019 відкрито провадження у справі. Відзив від Позивача не надходив. Відповідач у своїй касаційній скарзі заявляв клопотання про розгляд справи за його участі, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи..

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано наказ від 25.06.2018 № 1462-П на проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманим працівником, тривалість робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків у ФОП ОСОБА_3 , на підставі звернення фізичної особи від 06.06.2018 вх. №П-618.

7. 25.06.2018 Головним управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу від 25.06.2018 №1462-П видано направлення від 25.06.2018 №1332 для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 в період з 25.06.2018 по 26.06.2018.

8. 26.06.2018 відповідач склав акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ631/448/АВ, в якому зафіксовані порушення :

- підпункт «б» пункту 7.1, абзац третій пункту 7.1 глави 7 Інструкції № 58 про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція № 58), трудові книжки найманих працівників подаються ФОП ОСОБА_3. при прийнятті працівника на роботу та зберігаються у ФОП ОСОБА_3. Однак, при цьому книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них не ведеться;

- частина 4 статті 79 Кодексу законів про працю України, черговість надання відпусток працівникам ФОП ОСОБА_3. не визначена графіком, затвердженим ФОП ОСОБА_3. та доведеним до відома всіх працівників;

- частина 1 статті 115 КЗпП України, частина 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закону № 108), виплата заробітної плати працівникам ФОП ОСОБА_3. проводиться через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів. Так, заробітну плату за другу половину березня 2018 року виплачено працівникам 30.03.2018, згідно з відомістю на виплату грошей № 4 від 30.03.2018, а заробітну плату за першу половину квітня 2018 року виплачено працівникам 19.04.2018, згідно з відомістю на виплату грошей №1 від 19.04.2018;

- стаття 29 КЗпП України, стаття 57 КЗпП України, частина 2 статті 66 КЗпП України, ФОП ОСОБА_3. не затверджено правила внутрішнього трудового розпорядку. Внаслідок цього працівники ФОП ОСОБА_3. не ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Також час початку і закінчення щоденної роботи не передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності до законодавства. Також час початку і закінчення перерви не встановлено правилами внутрішнього трудового розпорядку. Разом з цим, працівником ОСОБА_4 надано пояснення про те, що їй встановлено такий режим роботи: робочі дні - з понеділка по п`ятницю, робочий час - з 10:00 до 19:00;

- частина 2 статті 30 Закону №108, ФОП ОСОБА_3. не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи. Під час інспекційного відвідування встановлено, що ФОП ОСОБА_3. не ведуться табелі обліку робочого часу працівників та не здійснюється облік виконуваної працівниками роботи.

- частина 6 статті 95 КЗпП України, стаття 33 Закону № 108, індексація заробітної плати працівникам ФОП ОСОБА_3 не проводиться. Так, підвищення окладу за посадою продавця відбулося з січня 2017 року. Згідно з книгою нарахування заробітної плати за посадою продавця з січня 2017 року встановлений посадовий оклад у розмірі 3200 грн. Вказаний посадовий оклад протягом 2017 року не змінювався. При цьому:

1) у червні-вересні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_2 Однак працівнику ОСОБА_2, яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за червень-вересень 2017 року;

2) у червні-грудні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_5 . Однак працівнику ОСОБА_5 , яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за червень-грудень 2017 року;

3) у червні-грудні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_6 . Однак працівнику ОСОБА_6 , яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за червень-грудень 2017 року;

4) у червні-вересні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_7 . Однак працівнику ОСОБА_7 , яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за червень-вересень 2017 року;

5) у червні-грудні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_8 . Однак працівнику ОСОБА_8 , яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за червень-грудень 2017 року;

6) у жовтні-грудні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_9 . Однак працівнику ОСОБА_9 , яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за жовтень-грудень 2017 року;

9. Отже, ФОП ОСОБА_3. не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати працівникам: ОСОБА_2, ОСОБА_1., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8 ., ОСОБА_9.

10. Зазначений акт підписано Головним державним інспектором Клим Р .В та керівником об`єкта відвідування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3. 26.06.2018. Також позивач засвідчила своїм підписом отримання примірника акту на 16 аркушів.

11. Згодом 26.06.2018 відповідач виніс припис про усунення виявлених порушень №ЛВ631/448/АВ/П, який також підписано інспектором Клим Р.В та керівником об`єкта відвідування фізичною особою підприємцем ОСОБА_3. 26.06.2018, та отримано останнім примірник, що підтверджується підписом.

12. 10.07.2018 на адресу позивача відповідач направив виклик на розгляд справи №286/2/11-39 про накладення штрафу.

13. 18.07.2018 Головним управлінням Держпраці у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 631/448/АВ/ФС у розмірі 223380 грн.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. В обґрунтування позовних вимог Позивач покликалася на те, що при проведенні перевірки інспектором праці не дотримано вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, зокрема всупереч вимог вищезгаданого Закону та Порядку № 295, під час перевірки інспектором праці не було надано (пред`явлено) ані посвідчення, ані направлення на перевірку. Крім того, зазначала, що позивача не було повідомлено про проведення інспекційного відвідування, тому останній не був присутній під час проведення інспекційного відвідування. Також вказувала, що його не повідомлено про підстави проведення перевірки, які також не зазначено ні в акті інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ЛВ631/448/АВ від 26.06.2018, ні в приписі про усунення виявлених порушень №ЛВ631/448/АВ/П від 26.06.2018, ні в постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 631/448/АВ/ФС від 18.07.2018. Вважає протиправним те, що інспектором було винесено припис одночасно з актом, що тим самим позбавило позивача права надати зауваження до акту. На думку позивача, вести книги обліку трудових книжок ФОП не зобов`язаний, відповідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Листа Міністерства соціальної політики України від 20.06.2014 № 72/06/187-14 «Щодо обов`язків підприємців вести облік бланків та руху трудових книжок і вкладишів до них», а тому таке порушення взагалі відсутнє. Враховуючи наведене, вважала, що перевірка ФОП ОСОБА_3 була проведена незаконно, а тому Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 631/448/АВ/ФС від 18.07.2018 є протиправною та підлягає скасуванню.

15. Відповідач проти позову заперечував, наполягав на тому, що порушення, за вчинення якого позивача було притягнуто до відповідальності, доведено матеріалами справи та не заперечується самим ФОП ОСОБА_3.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова від 18.07.2018 №ЛВ 631/448/АВ/ФС прийнята ГУ Держпраці у межах компетенції та у порядку, що передбачений чинним законодавством, а отже вимоги позивача є безпідставними.

17. Однак з позицією суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції. Суд звернув увагу на різницю між «повідомленням» і «надісланням повідомлення» та дійшов висновку, що використання будь-якого із визначених способів повинно мати наслідком доведення до відома / сповіщення суб`єктів господарювання та роботодавців про те, що розгляд їх справи буде здійснюватися не раніше п`яти днів від дня отримання такої інформації.

18. Встановлення п`ятиденного строку обумовлено необхідністю надання суб`єктам господарювання та роботодавцям можливості належним чином підготуватися до захисту своїх прав та у разі необхідності скористатися правом на отримання професійної правничої допомоги.

19. За загальним правилом справа повинна розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Уповноважена посадова особа вправі розпочати розгляд справи про накладення штрафу за умови встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509. Можливість розгляду справи без їх участі чітко обмежена наявністю інформації про повідомлення вказаних осіб відповідно до пункту 6 Порядку № 509 та відсутністю обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

20. Той факт, що фактичне одержання надісланого відповідачем повідомлення про розгляд справи не залежить від ГУ Держпраці та знаходиться поза межами його компетенції не звільняє його від виконання обов`язку повідомити суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509.

21. При цьому суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що обраний відповідачем спосіб повідомлення позивача не є єдино можливим, а його використання не виключає можливості паралельного використання будь-якого іншого із передбачених пунктом 6 Порядку № 509 з метою належного доведення до відома позивача інформації про розгляд його справи.

22. Станом на 18 липня 2018 року, тобто на час прийняття постанови № ЛВ 631/448/АВ/ФС, були відсутні відомості про належне повідомлення позивача в один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509, оскільки саме лише скерування відповідного листа 11 липня 2018 року (за 7 днів до розгляду) не може свідчити про доведення до відома позивача про розгляд його справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду.

23. З цих підстав суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу була прийнята передчасно, є протиправною і підлягає скасуванню, що не перешкоджає відповідачу повторно вирішити питання про притягнення ФОП ОСОБА_3. до відповідальності із до триманням вимог Порядку № 509.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Відповідач у своїй касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції та вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки:

А) судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права та не застосовано висновки Верховного Суду щодо належного повідомлення особи про розгляд справи.

Листом від 10.07.2018 № 286/2/11-39 відповідач повідомив позивача про те, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 18.07.2018 о 15:30. Проте суб`єкт господарювання не забезпечив явку уповноваженого представника на розгляд справи та не подавав будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, тому справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на ФОП ОСОБА_3. розглянуто за його відсутності.

Б) згідно з п. 24 Порядку № 295 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Таким чином, оскільки акт інспекційного відвідування підписано ФОП ОСОБА_3. без будь-яких зауважень, а також без зазначення того що позивач бажає скористатися своїм правом надати такі зауваження, інспектором праці видано припис на усунення порушення, який також, без жодних зауважень, підписано позивачем. Окрім того, винесення припису одночасно з актом інспекційного відвідування, жодним чином не перешкоджало позивачеві подати свої зауваження на акт перевірки, поскаржитись на неправомірні, на думку позивача, дії інспектора тощо.

В) відповідачем повністю додержано передбачену чинним законодавством процедуру притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності. Підставою для інспекційного відвідування у позивача стало звернення фізичної особи, яка повідомила, що працювала у ФОП ОСОБА_3 та була звільнена з роботи, просила посприяти у видачі їй трудової книжки. З метою повного та всебічного розгляду даного звернення відповідачем було видано наказ від 25.06.2018 № 1462-П та направлення від 25.06.2018 № 1332, якими передбачено проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_3. з 25.06.2018 по 26.06.2018;

Г) позивача було ознайомлено із службовим посвідченням та направленням після чого інспектора праці допущено до проведення інспекційного відвідування. Позивач особисто була присутньою при проведенні інспекційного відвідування, надавала відповідні пояснення, а також ознайомилася з актом інспекційного відвідування та приписом.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Суд оцінив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, та дійшов таких висновків.

26. Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

27. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 ( далі - Порядок № 509).

28. Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

29. Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

30. Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

31. Ключовим правовим питанням у справі є застосування п. 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

32. Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

33. Насамперед, Суд звертає увагу на те, що штраф у розмірі 223380 грн., який було застосовано до позивача, є суттєвим. Така санкція співмірна з покараннями за злочини. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кримінального кодексу України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

34. Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

35. Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

36. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

37. Відповідно до п. 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

38. З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

39. Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

40. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

41. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

42. Відповідно до п. 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

43. Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.

44. За обставинами цієї справи, лист від 10.07.2018 № 286/2/11-39 про розгляд справи про накладення штрафу 18.07.2018 о 15:30, за адресою м. Львів, пл. Міцкевича, 8 було скеровано позивачу 11.07.2018. Лист не було вручено Позивачу 13.07.2018 «з інших причин», 18.07.2018 - «відправлення вручено особисто». Обставин, які б свідчили про ухилення від отримання повідомлення судами не встановлено.

45. Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином. За таких обставин, постанова про накладення штрафу є протиправною і була обґрунтовано скасована судом апеляційної інстанції.

46. Висновки Верховного Суду у справі №820/6755/16, викладені у постанові від 13.06.2018, на які посилається відповідач, не можуть бути застосовані. У цій справі спірним було інше правове питання. Відповідач отримав кореспонденцію завчасно, проте заперечував, що її отримала уповноважена особа. Отже, спірні відносини склалися щодо інших обставин. Тому ця справа не є релевантною.

47. Інші доводи касаційної скарги Суд відхиляє, оскільки вони стосуються обставин, які не було покладено в основу оскаржуваного судового рішення.

48. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

49. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі №813/3415/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб